Рей Бредбері — американський письменник, класик фантастики XX століття. Його книжки перекладені десятками мов, а роман «451° за Фаренгейтом» досі входить до шкільних програм у багатьох країнах. За 91 рік життя, з 1920 до 2012, він написав сотні оповідань, кілька романів, п’єси та кіносценарії. При цьому диплома університету в нього не було ніколи — і це не завадило світовій славі.
Дитинство, родина та самоосвіта в бібліотеках
Народився майбутній автор 22 серпня 1920 року в містечку Вокіґан, штат Іллінойс. Повне ім’я — Рей Дуґлас Бредбері. Друге ім’я батьки взяли з титрів улюбленого кіно: Дуґлас Фербенкс був зіркою німого екрана. У родині хлопець був наймолодшим із трьох братів. Мати, Марі Естер Моберг, приїхала до Америки зі Швеції, а батько, Леонард Сполдінг Бредбері, працював на телефонних лініях.
У 1934 році родина перебралася до Лос-Анджелеса. Часи стояли важкі: країна жила у Великій депресії — глибокій економічній кризі, через яку роботи не мали мільйони американців. На коледж грошей не знайшлося. У 1938 році юнак закінчив середню школу — і на цьому формальна освіта скінчилася.
Заробляти на папір доводилося самому. Кілька років Рей продавав газети на вулицях Лос-Анджелеса, а звільнившись, сідав за стіл і писав перші оповідання. Жоден журнал тоді не поспішав друкувати юного автора. Він усе одно писав далі.
Освітою Бредбері став бібліотечний абонемент. Тричі на тиждень він приходив до публічної бібліотеки і читав там цілими днями — за власними словами, «закінчив бібліотеку замість коледжу». Саме ця багаторічна книжкова школа, а не університетський диплом, зробила його письменником світового рівня.
У родині Бредбері жила і власна легенда. Прабабуся Мері Бредбері нібито була засуджена під час Салемського процесу над відьмами — сумнозвісного судового полювання на «чарівників» у Новій Англії 1692 року. Історики підтверджень цій розповіді не знайшли. Сам письменник любив її переказувати і бачив у ній родинний знак: рід із такою фантазією просто не міг дати звичайного нащадка.
Головні книги та творча спадщина
Літературний шлях Бредбері починався з похмурих новел — у ранніх текстах карнавали не розважали, а лякали. Поступово страх поступився теплішим темам: коханню, дитинству, пам’яті, самотності. Так «страшні» історії переросли у фантастику про людину. Герої його книжок навіть на інших планетах передусім люблять, згадують і сумують.
Найвідоміший роман автора теж пов’язаний з бібліотекою. «451° за Фаренгейтом» Бредбері набирав на орендованій друкарській машинці в підвалі бібліотеки Каліфорнійського університету, оплачуючи по десять центів за півгодини роботи. Результатом стала антиутопія — так називають твір про страшне суспільство майбутнього.
- «Темний карнавал» (1947) — перша збірка оповідань автора.
- «Марсіанські хроніки» (1950) — цикл оповідань про колонізацію Марса.
- «451° за Фаренгейтом» (1953) — антиутопія про пожежників, які спалюють книги.
- «Золоті яблука Сонця» (1953) — збірка оповідань про далекі світи та звичайні людські звичаї.
- «Кульбабове вино» (1957) — автобіографічна повість про дитинство у вигаданому містечку Ґрінтаун.
- «Ліки від меланхолії» (1959) — збірка, де сусідять фантастика й побутові історії.
- «Щось лихе насуває» (1962) — роман про зловісний карнавал, що прибуває до Ґрінтауна.
- «Механізми радості» (1964) — збірка оповідань про радість повсякдення.
- «Смерть — доля самотніх» (1985) — детектив, перший досвід письменника в цьому жанрі.
У назві головного роману захована точна цифра: 451 градус за Фаренгейтом — це, за задумом автора, температура, за якої спалахує книжковий папір. «Марсіанські хроніки» принесли письменнику популярність на всю країну ще на початку 1950-х. А вигаданий Ґрінтаун має реальний прототип — це рідний Вокіґан, переписаний із дитячих спогадів.
Робота в кіно, особисте життя та визнання
27 вересня 1947 року Бредбері одружився з Маргарет Маклюр. Подружжя прожило разом 56 років — до смерті Маргарет у 2003 році — й виховало чотирьох доньок. На перших порах саме дружина підтримувала родину, тож молодий автор міг цілком присвятити себе літературі. Своїм головним союзником він називав її все життя.
Голлівуд помітив автора рано. У 1956 році на екрани вийшов «Мобі Дік» режисера Джона Г’юстона — екранізація роману Германа Мелвілла про полювання на білого кита, і сценарій до нього написав Бредбері. З 1985 по 1992 рік на телебаченні транслювався авторський серіал-антологія «Театр Рея Бредбері» — формат, у якому кожен епізод розповідає окрему історію. За час показу письменник адаптував для екрана 65 власних оповідань. Визнання підтвердили й офіційні нагороди.
- Премія О. Генрі: 1947 та 1948 роки.
- Нагорода Національного інституту мистецтв і письменства: 1954 рік.
- Титул «Гросмейстер фантастики» (Гранд-майстер): 1989 рік.
- Медаль Національної книжкової премії за видатний внесок в американську літературу: 2000 рік.
- Спеціальна відзнака Пулітцерівської премії: 2007 рік.
- Почесний доктор літератури: коледж Віттієр.
Титул «Гросмейстер фантастики» — це офіційне звання Американської асоціації письменників-фантастів, найвища професійна відзнака за внесок у жанр. Оповідання Бредбері екранізували й окремо від авторського серіалу: телевізійний мінісеріал «Марсіанські хроніки» вийшов у 1980 році, а «Щось лихе насуває» стало повнометражним фільмом 1983-го. За мультфільм «Гарбузове дерево» 1994 року письменник отримав ще й телевізійну премію «Еммі» — як автор сценарію.
Хронологія життя та увічнення пам’яті
Останні десятиліття життя Бредбері провів у Лос-Анджелесі і майже до останніх днів щодня працював за письмовим столом. Помер письменник 5 червня 2012 року у віці 91 року. З його смертю завершилася ціла доба: Бредбері належав до покоління авторів, які починали в друкованих журналах 1930-х років і дожили до комп’ютерної епохи.
Пам’ять про митця закарбовано далеко за межами книжкових полиць. На його честь названо астероїд 9766 Бредбері, а на Місяці існує малий кратер Кульбабовий — астронавти обрали це ім’я на знак любові до «Кульбабового вина». На Голлівудській алеї слави письменникові належить іменна зірка. Ще за життя Бредбері консультував проєкти поза літературою: разом із командою Волта Діснея працював над павільйоном США для Всесвітньої виставки 1964 року, а згодом допомагав продумувати атракціони парку Epcot у Флориді.
| Рік / Дата | Подія з життя Рея Бредбері |
|---|---|
| 22 серпня 1920 | Народження у Вокіґані (штат Іллінойс) |
| 1934 | Переїзд сім’ї до Лос-Анджелеса |
| 1938 | Закінчення середньої школи, початок самоосвіти в бібліотеках |
| 27 вересня 1947 | Одруження з Маргарет Маклюр та вихід першої збірки «Темний карнавал» |
| 1950 | Публікація збірки «Марсіанські хроніки» |
| 1953 | Вихід роману «451° за Фаренгейтом» |
| 1957 | Публікація повісті «Кульбабове вино» |
| 1985–1992 | Трансляція телесеріалу «Театр Рея Бредбері» |
| 2007 | Отримання Спеціальної відзнаки Пулітцерівської премії |
| 5 червня 2012 | Смерть письменника в Лос-Анджелесі |
Для уроку чи реферату з цієї хронології достатньо тримати в голові чотири опорні дати: 1920 — народження, 1953 — головний роман, 2007 — відзнака Пулітцерівської премії, 2012 — день смерті. Решту віх легко знайти в рядках таблиці, коли потрібна розгорнута відповідь. А найточніша ілюстрація характеру автора — простий побутовий факт: водійських прав Бредбері не мав ніколи, за кермо не сідав і своїм Лос-Анджелесом мандрував пішки.
