Романа Цимбалюка широка аудиторія знає насамперед за московськими репортажами та незручними запитаннями Володимиру Путіну. Понад десять років він пропрацював власним кореспондентом агентства УНІАН у Москві, включно з найскладнішими роками після 2014-го. Після повернення до Києва журналіст зосередився на власному YouTube-каналі, який став його основною роботою.
Коротка довідка та походження Романа Цимбалюка
Повне ім’я журналіста — Цимбалюк Роман Володимирович. Професійне становлення в нього пов’язане з Україною: у Києві він починав працювати в інформаційному агентстві, потім поїхав у московське відрядження, а після нього повернувся додому.
А от з датою та місцем народження однозначності немає: відкриті джерела подають різні версії. Найпоширеніша, зафіксована у Вікіпедії, називає 26 вересня 1980 року та місто Алма-Ата. Українські медіа Obozrevatel і My.ua наводять інші дані — 5 вересня 1973 року й Кривий Ріг. Обидві версії паралельно живуть у публічному просторі, і жодну з них не можна вважати остаточно підтвердженою.
Різниця між датами — сім років, тож на питання «скільки років Роману Цимбалюку» єдиної відповіді теж немає. Станом на 2026 рік журналісту або 46, або 53 — залежно від того, якій із версій довіряти. Чому виникла така розбіжність, джерела не пояснюють.
Професійний шлях: робота в УНІАН та кореспондентство в Москві
Професійний шлях Цимбалюка найтісніше пов’язаний з інформаційним агентством УНІАН. У 2004 році він почав там працювати, а згодом отримав призначення власним кореспондентом у Москві. На цій посаді він провів понад десятиліття, висвітлюючи події російського життя для української аудиторії.
Особливим його становище стало після 2014 року: Цимбалюк залишався фактично єдиним офіційно акредитованим українським журналістом у РФ. Кожна щорічна пресконференція Володимира Путіна давала йому шанс поставити президенту прямі, гострі питання — про російську військову агресію, присутність військ РФ на Донбасі та долю українських політв’язнів. Ці уривки розходилися телебаченням і соцмережами. Вони й зробили прізвище журналіста загальновідомим.
Водночас московська робота після 2014-го мала зовсім не безпечний бік. Цимбалюка викликали на допити до російських слідчих органів, а загроза сфабрикованої кримінальної справи за «екстремізм» супроводжувала його постійно. У таких умовах акредитація була одночасно роботою і щоденним ризиком.
Акредитацію при цьому в нього не відібрали: московська робота тривала до самого його від’їзду з країни.
Виїзд із Росії та розвиток YouTube-каналу
Наприкінці 2021 — на початку 2022 року Цимбалюк залишив Росію. Приводи він називав прямо: пряма загроза особистій безпеці та провадження, які проти нього відкрили в РФ. Повернувся журналіст до Києва — незадовго до повномасштабного вторгнення.
Станом на 2026 рік московський етап давно завершено: Цимбалюк працює виключно з України. Його основною роботою став авторський YouTube-канал, який після повернення до Києва перетворився на головний медійний майданчик журналіста. Основні напрями цієї роботи виглядають так:
- Щоденний аналіз заяв російського військово-політичного керівництва та пропаганди
- Авторські інтерв’ю з українськими та міжнародними експертами, військовими й політиками
- Участь у спільних аналітичних медіапроєктах та прямих ефірах українських телеканалів
Виїзд у підсумку виявився вчасним. Навесні 2022 року Росія запровадила кримінальну відповідальність за публічні заяви про війну — після цього легальна робота українського журналіста там стала неможливою в принципі. А досвід московських років лишився при Цимбалюку головним професійним активом: він знає, як влаштована російська політична та медіасистема зсередини, і саме на цьому будує свої розбори.
Особисте життя та сім’я
Роман Цимбалюк одружений. Разом із дружиною він виховує двох синів.
Родина все московське відрядження провела разом: дружина та діти жили з ним у Росії весь період кореспондентської роботи. До початку повномасштабного вторгнення всі повернулися до Києва.
Деталей про близьких у публічному просторі майже немає, і це усвідомлений вибір. Журналіст не перетворює особисте життя на публічне шоу: біографія дружини, імена та вік дітей у ЗМІ не розкриваються. Після років роботи в умовах постійного тиску така приватність виглядає не дивиною, а нормальною пересторогою.
